A report launched today by the Global Initiative Against Transnational Against Organized Crime entitled ‘Undercurrents: Blue crime on the Danube’ suggests that the Danube’s increasing economic significance is shadowed by the threat of illicit economies. 

Although there have only been a few major seizures of illicit goods along the river (such as the discovery of a tonne of cocaine in the Danube Delta in 2019 and the seizure of almost 3 million packages of untaxed cigarettes in Hungary in 2021), the report points to vulnerabilities including as a result of increased traffic along the river caused by Russia’s blockading of the port of Odesa, Ukraine. Between October 2021 and October 2023, there was a six-fold increase in trans-shipment through Ukraine’s Danube ports, particularly for key exports such as grain, oil and fertilizers. There has also been considerable investment in infrastructure in Danube ports in the past few years, particularly in Moldova, Romania and Ukraine. 

‘Experience shows that increases in licit traffic through seaports or inland waterways without corresponding improvements in law enforcement cooperation can increase the risk of illicit flows,’ warns one of the co-authors, Ruggero Scaturro. 

While the lower Danube is currently the most dynamic and vulnerable part of the river, there have been significant cases of fuel and cigarette smuggling in the middle part of the river (for example in Serbia and Bulgaria), and concerns about blind spots further upstream. ‘The part of the river that flows through the Schengen zone seems like the most quiet, but that could be a result of fewer controls,’ cautions Scaturro. He points out that both ends of the river are linked to major seaports that are gateways for smuggling, particularly drugs. 

The report underlines the need for greater intelligence sharing and law enforcement cooperation. ‘It is revealing that most major seizures – for example of drugs and cigarettes – have been by accident rather than as a result of targeted operations,’ said co-author, Walter Kemp.

At the same time, the report highlights the need to involve the private sector, port authorities, affected communities and regions, as well as civil society. Above all, it underlines the need for strong political engagement and leadership to generate the necessary attention and resources to foster greater cooperation and implement already agreed commitments to improve security along the Danube, for example in the EU Strategy for the Danube Region. 

The report concludes that a number of currently pressing factors should focus greater political attention on the strategic significance of the Danube: the war in Ukraine and its impact on the region; the renewed importance of the Danube for trans-shipment and related investments in infrastructure; discussions on lifting controls at internal land borders between Bulgaria and Romania and countries of the Schengen area; and the EU accession processes of Moldova, Ukraine and Serbia.

‘There is no point in heavily securitizing the Danube,’ noted Kemp, ‘but relatively small, practical steps and greater cooperation can enable law enforcement to get out in front of this issue rather than being forced to react to nasty surprises in the future.’ 

The report offers concrete recommendations for law enforcement to increase security and cooperation along the Danube, including the establishment of a Danube law enforcement network; enhanced trilateral police and customs cooperation between Romania, Moldova and Ukraine; more effective use of intelligence-led policing and back-tracking investigations; and the creation of a ‘suspicious vessels’ database. 

Ein heute von der Global Initiative Against Transnational Organized Crime (Globalen Initiative gegen transnationale organisierte Kriminalität) vorgestellter Bericht mit dem Titel „Unterströmungen – Blaues Verbrechen auf der Donau” legt nahe, dass die zunehmende wirtschaftliche Bedeutung der Donau von der Bedrohung durch kriminelle Wirtschaftszweige überschattet wird.  

Obwohl es nur wenige größere Beschlagnahmungen illegaler Waren entlang des Flusses gab (wie beispielsweise die Sicherstellung einer Tonne Kokain im Donaudelta im Jahr 2019 und die Beschlagnahmung von fast 3 Millionen Packungen unversteuerter Zigaretten in Ungarn im Jahr 2021), weist der Bericht auf Schwachstellen hin, die sich u. a. infolge des erhöhten Verkehrsaufkommens auf dem Fluss aufgrund der russischen Blockade des Hafens von Odessa in der Ukraine ergaben. Zwischen Oktober 2021 und Oktober 2023 hat sich der Umschlag in den ukrainischen Donauhäfen versechsfacht, insbesondere bei wichtigen Exportgütern wie Getreide, Öl und Düngemitteln. In den letzten Jahren wurden außerdem erhebliche Investitionen in die Infrastruktur der Donauhäfen getätigt, insbesondere in Moldawien, Rumänien und der Ukraine.  

„Die Erfahrung zeigt, dass eine Zunahme des legalen Verkehrs über Seehäfen oder Binnenwasserstraßen ohne entsprechende Verbesserungen bei der Zusammenarbeit der Strafverfolgungsbehörden das Risiko illegaler Warenströme erhöhen kann”, warnt einer der Mitautoren, Ruggero Scaturro.   

Während die untere Donau derzeit der dynamischste und am stärksten gefährdete Abschnitt des Flusses ist, gab es im mittleren Abschnitt (z. B. in Serbien und Bulgarien) eine relevante Häufung von Fällen von Treibstoff- und Zigarettenschmuggel sowie Bedenken hinsichtlich möglicher blinder Flecken weiter flussaufwärts. „Der Abschnitt des Flusses, der durch die Schengen-Zone fließt, scheint der ruhigste zu sein, aber das könnte auch daran liegen, dass es dort weniger Kontrollen gibt”, warnt Scaturro. Er weist darauf hin, dass das Gewässer am Anfang und am Ende mit großen Seehäfen verbunden ist, die als Einfallstore für den Schmuggel, insbesondere von Drogen, dienen.  

Der Bericht unterstreicht die Notwendigkeit eines stärkeren Informationsaustauschs und einer besseren Zusammenarbeit der Strafverfolgungsbehörden. „Es ist aufschlussreich, dass die meisten größeren Beschlagnahmungen – z. B. von Drogen und Zigaretten – durch gezielte Operationen zustande kamen”, so Mitautor Walter Kemp. 

Gleichzeitig unterstreicht der Bericht die Notwendigkeit, den Privatsektor, die Hafenbehörden, die betroffenen Kommunen und Regionen sowie die Zivilgesellschaft einzubeziehen. Er betont vor allem die Notwendigkeit eines starken politischen Engagements und einer starken Führungsrolle, um die nötige Aufmerksamkeit und die Ressourcen für eine stärkere Zusammenarbeit und die Umsetzung bereits vereinbarter Verpflichtungen zur Verbesserung der Sicherheit entlang der Donau, z. B. im Rahmen der EU-Strategie für den Donauraum, zu schaffen.  

Der Bericht kommt zu dem Schluss, dass eine Reihe von derzeit drängenden Faktoren die strategische Bedeutung der Donau stärker in den Mittelpunkt der politischen Aufmerksamkeit rücken sollte: der Krieg in der Ukraine und seine Auswirkungen auf die Region, die wiedergewonnene Bedeutung der Donau für den Güterumschlag und die damit verbundenen Investitionen in die Infrastruktur, die Diskussionen um die Aufhebung der Kontrollen an den Binnengrenzen zwischen Bulgarien und Rumänien und den Ländern des Schengen-Raums sowie die EU-Beitrittsprozesse der Republik Moldau, der Ukraine und Serbiens. 

„Es macht keinen Sinn, die Donau über die Maßen als sicherheitspolitisches Problem zu sehen”, so Kemp, „aber relativ kleine, praktische Schritte und eine stärkere Zusammenarbeit können es den Strafverfolgungsbehörden ermöglichen, mögliche Probleme in den Griff zu bekommen, anstatt in der Zukunft auf böse Überraschungen reagieren zu müssen.“ 

Der Bericht enthält konkrete Empfehlungen für die Strafverfolgungsbehörden zur Erhöhung der Sicherheit und der Zusammenarbeit entlang der Donau, darunter die Einrichtung eines Donau-Strafverfolgungsnetzes, eine verstärkte trilaterale Zusammenarbeit von Polizei und Zoll zwischen Rumänien, Moldawien und der Ukraine, eine effektivere Nutzung von nachrichtendienstlich gestützten polizeilichen Maßnahmen und grenzüberschreitende Ermittlungen sowie die Einrichtung einer Datenbank für verdächtige Schiffe. 

В оприлюдненому сьогодні Глобальною ініціативою з боротьби з транснаціональною організованою злочинністю звіті з назви “Підводні течії: Кримінальний світ блакитного Дунаю” висловлюється припущення, що зростаюче економічне значення Дунаю затьмарюється загрозою з боку нелегальної економіки.

Попри те, що на ріці наразі зафіксовано лише кілька масштабних вилучень незаконних товарів (зокрема, конфіскація тонни кокаїну в дельті Дунаю 2019 року та вилучення майже 3 мільйонів пачок неоподаткованих сигарет в Угорщині 2021 року), звіт вказує на вразливі місця системи річкової безпеки, які виникли не в останню чергу внаслідок збільшення вантажопотоку, спричиненого блокуванням Росією Одеського порту в Україні. У період з жовтня 2021 року по жовтень 2023 року обсяги перевалки через українські дунайські порти зросли в шість разів, насамперед для таких ключових експортних товарів, як зерно, нафтопродукти та добрива. Крім того, за останні кілька років спостерігається значний обсяг інвестицій в інфраструктуру дунайських портів, передусім у Молдові, Румунії та Україні.

“Як свідчить досвід, зростання інтенсивності законних перевезень через морські порти або внутрішні водні шляхи без відповідного покращення співпраці між правоохоронними органами може збільшити ризик утворення нелегальних потоків”, – попереджає один зі співавторів звіту, Руджеро Скатурро.

У той час як пониззя Дунаю наразі є найбільш динамічною і вразливою частиною ріки, в її середній течії (приміром, у Сербії та Болгарії) були зафіксовані непоодинокі випадки контрабанди пального і сигарет. Крім того, існують побоювання з приводу виникнення «сліпих зон» у верхній течії. «Ділянка ріки, яка тече через Шенгенську зону, видається найспокійнішою, але цілком імовірно, що це лише наслідок меншої кількості перевірок», – застерігає Скатурро. Він зазначає, що на обох кінцях Дунаю розташовані великі морські порти, які зазвичай являють собою ворота для проникнення нелегальних товарів, зокрема, наркотиків. 

У звіті підкреслюється необхідність ширшого обміну оперативною інформацією та активнішої співпраці між правоохоронними органами придунайських країн. “Показово, що більшість великих вилучень – наприклад, наркотиків і цигарок – відбулися радше випадково, ніж у результаті цілеспрямованих операцій”, – каже інший співавтор звіту Волтер Кемп.

Разом із тим у звіті підкреслюється необхідність залучення до розв’язання поточних питань приватного сектору, портових адміністрацій, місцевих громад і регіональних органів влади, а також громадянського суспільства. Передусім потрібна сильна політична воля і лідерство, здатні привернути необхідну увагу і ресурси для посилення співпраці і виконання вже узгоджених зобов’язань щодо поліпшення безпеки на Дунаї, зокрема, в рамках Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

У звіті робиться висновок, що низка наразі актуальних факторів має привернути більшу політичну увагу до стратегічного значення Дунаю. Це – війна в Україні та її вплив на регіон; відродження значення Дунаю для перевалки вантажів і пов’язані з цим інвестиції в інфраструктуру; дискусії про скасування прикордонного контролю на внутрішніх сухопутних кордонах між Болгарією і Румунією та країнами Шенгенської зони; а також процеси вступу до ЄС Молдови, України і Сербії.

«Немає необхідності перетворювати Дунай на зону посиленої безпеки», зазначає Кемп, «але відносно маленькі практичні кроки та тісніша співпраця можуть дозволити правоохоронним органам вирішити цю проблему на випередження, щоб не бути змушеними реагувати на неприємні сюрпризи в майбутньому».

Звіт пропонує конкретні рекомендації для правоохоронних органів щодо посилення безпеки та співпраці вздовж Дунаю, включно зі створенням Дунайської правоохоронної мережі; посиленням тристороннього співробітництва поліції та митниці між Румунією, Молдовою та Україною; ефективнішим використанням оперативних даних та проведенням зворотніх відстежень вантажів; створенням бази даних «підозрілих суден».